Між Слов’янськом і Краматорськом 15 км відстані, але різне сприйняття України, – соціолог Ірина Бекешкіна


Цього року в Україні відбудуться місцеві вибори. Соціолог та спеціаліст у галузі політичної та електоральної соціології Ірина Бекешкіна намагалась спрогнозувати результати виборів на Донбасі. Вона розповідає про неоднорідність Донбасу на прикладі двох міст: Слов’янська та Краматорська та зауважує, що більшість жителів регіону не довіряють ні центральній владі, ні місцевій, ні ДНР чи ЛНР.

Під час дискусії Ви говорили про те, що 80% мешканців Сєвєродонецька не підтримують жодної з політичних сил. Цю статистику можна спроектувати на весь регіон?

Немає такої статистики, яка розповсюджується на весь регіон. Ми дійшли висновку, що треба працювати у різник містах Донбасу окремо, тому що немає єдиного Донбасу насправді. Єдиний Донбас – це середня температура у госпіталі, насправді ж температура різна. Я люблю наводити приклад: між Слов’янськом і Краматорськом 15 км відстані, але вони дуже різні.

Різні в чому?

Різні у тому, що Краматорськ набагато більш проукраїнський, ніж Слов’янськ. Слов’янськ хоче в Митний союз, а Краматорськ у Євросоюз. В Слов’янську переважає регіональна самоідентифікація, а у Краматорську -загальноукраїнська, але, скажімо, у Слов’янську набагато більш активні громадські організації і там краще ставляться до місцевої влади, хоча і там і там немає мерів, там є виконувачі обов’язків, і у Слов’янську до влади ставляться краще.

З чим це пов’язано?

Це пов’язано з тим, що у Слов’янську влада більш відкрита, може, до прикладу, в будь-який час будь-хто зайти у місцеву раду, і, коли ми там проводили круглий стіл, просто реклами такої широкої не було, але люди з вулиці йшли, щоб подивитись на це. І там і там негативно ставляться до центральної влади і до місцевої влади і до так званої ДНР, там немає легітимного політичного представництва, але все ж таки у Слов’янську до місцевої влади ставляться позитивно 24% жителів, а у Краматорську 12%.

Ірина Бекешкіна Соціолог

Ірина Бекешкіна. Фото: tyzhden.ua

Повернемося до тих 80%. Це вакуум. Чим він заповниться?

Це відкрите питання. Якщо брати Слов’янськ Краматорськ, там визначеності дещо більше, але ж повної визначеності теж немає. Питання хто. Центральну владу не поважають там і там, місцеву владу також не підтримують, Партія регіонів впала, ДНР, ЛНР вони теж не визнають. Позивний рейтинг довіри там мають церква і місцеві громадські організації, волонтери. Церква все ж таки не балотується.

Тому до місцевих виборів я не бачу, ким можна замінити цю місцеву владу. Всюди у місцевих радах –  представники Партії регіонів та комуністи, проте ці партії  вже зникли і ким замінити? Це дуже велика проблема. Я думаю, що на це повинні були націлені громадські організації, місцеві активісти, які мають певний авторитет і зараз їм вже варто розпочинати їх виборчі кампанії, адже може так статись, що прийде  10-15% жителів на вибори і оберуть тих, хто їм купуватиме гречку.

Хочу запитати про таку річ, як поріг терпимості, чи досліджували Ви останнім це явище, тому що досить багато-хто зараз каже, що очікують реформ, їх немає, очікування не справджуються?

Ми проводили дослідження у грудні: 10% були готові терпіти скільки треба для запровадження реформ, ще 34% готові були почекати рік-два. Але у березні це робив “Центр Разумкова” і мене здивувало, що цифри були такі ж самі, хоча зараз багато чого змінилося. Правда люди ще тоді не отримували нові платіжки за комунальні послуги, але гривня вже тоді впала, коли проводили опитування. Тобто певний є, але все-таки він не безконечний.

Про вектор Східний-Західний також йшлося на конференції.  І Ви заявили про те, що Східний вектор розвитку України вже зник.

Він зник всюди в Україні, окрім Донбасу. На Донбасі він ще тримається. Ну як зник, на Сході все-таки є 30%, які тримаються за цей Східний вектор, але це не більшість, вони переорієнтувалися.

Повернення до нього ще може бути?

Я думаю, що після війни із Росією вже ні.

Українці весь час на виборах голосували не за когось, а проти когось, вони голосувати за Кучму, щоб не прийшов Симоненко, вони підтримали Порошенка, що не було другого раунду. Коли українці почнуть голосували за когось?

Може тоді, коли хтось з’явиться.

Ярослав Іваночко, iPress