До авторитаризму ми вже не повернемось, бо люди відчули смак свободи – Бекешкіна


На думку соціолога східний вектор України «рухнув», про це свідчить низка соціологічних досліджень.

Про це соціолог, Директор фонду “Демократичні ініціативи” мені Ілька Кучеріва, заявила на конференції «Демократія на роздоріжжі: нова політика та розвиток громадянського суспільства в Україні».

«Якщо спитати пересічного громадянина, що його хвилює, все що стосується демократії – свобода слова, права тощо – буде нарипкінці. Спочатку буде все, що стосується економічних проблем. Це свого часу дуже добре сформулювала одна жіночка в Одесі, яка вела нам з закордонними гостями екскурсію в Одесі. Коли я її спитала, що вона про це все думає, вона відповіла: “Демократію не можливо їсти”. Я тоді сказала, що є багато важливих речей, які не можна їсти, як от любов, дружба, довіра, що не можна їсти, але без яких життя втрачає сенс.

А потім я зрозуміла, що була неправа. Демократія має прямий зв’язок до рівня життя і проблем, що найбільше турбують людей. Якщо подивитися на різні рейтинги, то найбільш багаті країни – демократичні», – повідомила Ірина Бекешкіна.

CDC-43

Якщо подивитись на країни колишньго соціалістичного табору, Польща мала однакові стартові позиції з Україною, але зараз там рівень життя набагато вищий. Демократія має прямий зв’язок до проблем, які цікавлять наших пересічних громадян. Не може бути інвестицій, якщо не забезпечено право власності, немає справедливого суду, немає справедливих тендерів, немає верховенства права.

«Нам зараз дуже важливо не повторити помилки, які ми зробили після Помаранчевої революції. Тоді люди відвоювали свободу і Україна перейшла у інший ранг країн – вільних країн. Але чи стала вона демократичною? Ні. Вона так і залишилась серед країн, які перебувають у транзиті, тобто перехідних демократій. Найбільше покращились показники виборчих процесів, незалежних медіа, але от корупція протягом усіх років вимірювань залишалась майже на максимальному рівні. Демократія не зводиться до свободи.

Я дуже люблю вислів Міхніка, що демократія не тотожна свободі. Демократія – це свобода, що вписана в рамки закону. Свобода сама по собі без обмежень, накладених законом та традиціями, дорога до анархії, де править закон сили. Це була одна з причин розчарування в демократії після Помаранчевої революції і одна з причин перемоги Януковича. Наші люди завжди високо цінували демократію і вважали, що вона потрібна Україні. Але перед виборами Януковича, підтримка демократії знизилась до 38%, бо людям захотілось порядку.

Я дуже люблю вислів Міхніка, що демократія не тотожна свободі. Демократія – це свобода, що вписана в рамки закону.

І вони отримали порядок. Інше питання, що в ньому вони розчарувались вже через півроку. Дуже важливо не повторити ці помилки зараз. Демократія окрім свободи та вільних виборів, передбачає демократичні інституції. У нас люди завжди високо цінували демократію, але негативно ставитись до того, як вона працювала в Україні. Демократія це ще й верховенство закону. Якщо у нас монополії, корупція, це означає, що є люди, для яких закони не писані. Якщо корупція роз’їла суспільство як ракова пухлина, дуже важко з цим давати раду. І тут важливе громадянське суспільство. Багато корисних законів у нас йдуть у пісок. Без його участі цю хворобу не подолати. Після помаранчевої революції ми говорили, що країна на роздоріжжі, зараз цього немає. Східний вектор рухнув і про це свідчать усі соціологічні дослідження. До східного вектора і до авторитаризму ми вже не повернемось, бо люди відчули смак свободи і її ж гру захищати. Але зараз перед нами дуже складна дорога. Це дорога демократії, європейського вибору, до процвітання і перемоги. Це дорога до вершин і вона дуже складна. У нас вибір один: або ми переможемо, або станемо невдалою країною», – додає соціолог.

Мирослава Іваник, «Львівська газета»